Інклюзія в умовах сучасної української школи

«Інклюзія» – це включення дітей з інвалідністю до навчального процесу в загальноосвітніх школах. Цього року Президент України Петро Порошенко підписав зміни до Закону України «Про освіту», яким зобов’язав брати на навчання дітей з інвалідністю у звичайні школи за місцем проживання. За словами президента, ми всі спільними зусиллями маємо покращити доступ до освіти та створити необхідні умови для навчання дітей з особливими освітніми потребами.

В Україні сьогодні за даними статистики лише 7000 дітей з інвалідністю навчаються інклюзивно. У той самий час у сусідній Республіці Молдова з населенням 3,5 млн. – 10 000. Очевидно, що такій ситуації є пояснення. І не завжди причина у фінансуванні.

«Як депутатка і освітянка я знаю цю ситуацію і розумію, як допомогти. Знаю, що переважна більшість учителів готові до впровадження інклюзії. Просто їм потрібно допомогти і їх підтримати – поділитися знаннями, передати унікальний практичний досвід, напрацювання, – говорить директорка Вінницького інституту Університету «Україна», депутатка Вінницької міської ради Ганна Давиденко. – І я особисто, і наш колектив готові це робити і, що найголовніше, робимо. Якщо є запит з боку освітнього закладу – чи то садочок, чи школа, чи ПТНЗ, чи коледж, чи ВНЗ – завжди відгукуємося і співпрацюємо. І таким чином разом робимо наше суспільство інклюзивним, а відтак – добрішим, людянішим і толерантнішим».

Саме за ініціативи професорки Ганни Давиденко 10 січня цього року у школі-гімназії №23 відбувся тренінг для вчителів «Інклюзія в умовах сучасної української школи». Це вже 12-та школа у Вінниці, в якій освітяни з «України» ділилися своїм практичним досвідом інклюзивного навчання.

Упровадження інклюзії у школах має ще й економічний зиск. На цьому наголошувала у своєму виступі старший викладач кафедри психології інституту Лілія Немаш: «Ми повинні розуміти, що інклюзія має не лише моральну, соціальну, педагогічну та психологічну користь. Тут є економічна вигода для ефективного використання бюджетних грошей. За даними на 2015 рік, навчання нормативної дитини у звичайній школі обходиться платникам податків у 5 000 грн., навчання дитини з інвалідністю у спецшколі – 20 000 грн., а в умовах інклюзії – менше майже у 2,5 рази – близько 8 000 гривень у місяць.

«Навчання дітей з інвалідністю це – завжди особистісно орієнтоване навчання», – наголосила кандидат філологічних наук, доцент Світлана Ілініч.

На думку фахівця, інклюзія буде успішною тоді, коли і школа, і вчителі, у першу чергу класний керівник інклюзивного класу, і батьки, й інші учні в класі будуть однією командою. Не можна створити інклюзивний клас в неінклюзивній школі, не може бути інклюзивної школи в неінклюзивному місті. Дуже важливо завчасно підготувати навчальне середовище для такої особливої дитини – тоді багато проблем просто не виникнуть.

Найбільше вчителі чекали можливості запитати про те, що їх турбувало найбільше. Про ті ситуації, які виникають щодня, у практиці, труднощі, з якими стикаються педагоги в інклюзивних класах. Педагогів передусім цікавила методика викладання та оцінювання, супровід дітей із інвалідністю. Особливо вчителів турбує недостатня кількість на ринку праці таких фахівців, як логопед, дефектолог та професійний асистент учителя.

«Ми маємо дати шанс дітям із інвалідністю на нормальне життя, а не просто існування», – підсумувала завуч школи. – Ця зустріч дала відповідь на питання, які виникали у кожного з нас, ми обов’язково організуємо додатковий тренінг для педагогів, що викладають в інклюзивних класах».

«Звичайно, що в рамках однієї зустрічі ми не можемо вирішити всі проблемні питання. Адже ми здобували практичний досвід упродовж 20 років. Їздили вчитися за кордон. Вигравали для цього спеціально грантові проекти. Тому на прохання колективу школи ми найближчим часом організуємо другий практичний тренінг. На нього буде запрошена невелика група тільки тих учителів, які працюють в інклюзивних класах школи», – пообіцяла Ганна Давиденко.

 

АВТОР: i-vin.info