Містам потрібні сильні жінки: в Україні створено Комітет жіночої демократичної мережі «Жіночий вибір»

Депутат Вінницької міської ради від «Батьківщини» Ганна Давиденко стала членом Координаційного комітету жіночої демократичної мережі «Жіночий вибір». Ця Мережа є складовою глобальної ініціативи Міжнародного Республіканського Інституту (IRI, Вашингтон). Фінансується програма Агентством з міжнародного розвитку США (USAID). Ганна Давиденко в ролі регіонального куратора центральної України відповідає за підбір кандидаток до цієї програми з Вінницької, Київської та Хмельницької областей.

– Пані Ганно, розкажіть, будь ласка, детальніше про жіночу демократичну мережу. І взагалі, на Вашу думку, наскільки гострою є гендерна проблема у місті, області, країні?

– Проблема, може, й не кричуща, але вона існує. Візьмемо для прикладу заклади освіти. Хто в них переважно працює? Жінки. А хто очолює? Переважно чоловіки (крім дошкільної освіти, бо там чоловіків просто немає). Ректорів вищих навчальних закладів «у спідницях» теж майже не зустріти. А міністром освіти жінка стала взагалі вперше за історію незалежної України.

Інший приклад. Наша міська рада. З 54 депутатів тільки 9 жінок. Скажете: кого обрали, того й обрали. Але кого висувають партії? Переважно чоловіків. І в багатьох випадках жінки виступають переважно як технічні кандидати і заздалегідь пишуть заяви про відмову від мандата. Це явище поширене скрізь. І йдеться тут не конкретно про Вінницьку міську раду. В апараті нашої міськради з цим якраз непогано. У Вінниці жінки очолюють департаменти, не дивина – жінка на посаді заступника міського голови. Але це ще далеко не той результат, який відповідав би цілковитій гендерній рівності.

Основною метою мережі «Жіночий вибір» є сприяння розвитку жіночого потенціалу в суспільно-політичному житті, а саме: досягнення ґендерної рівності та відстоювання інтересів жінок у політичних структурах, покращення статусу жінки в суспільстві, забезпечення можливостей для зростання та розвитку. Тому такі проекти, як «Жіночий вибір», є достатньо важливими, адже спрямовані на зростання кількості активних жінок-політиків в Україні.

Я активно беру участь у різноманітних грантових проектах, щоб мати можливість вивчати такий зарубіжний досвід. Наразі також запрошена для участі у програмі «Місцеві лідери: підтримка жінок у політиці» за підтримки уряду Швеції. У травні 2016 року нас збирали в Сербії. У жовтні 2016 року відбулась робоча поїздка до Швеції. Там жінки-мери ділились досвідом своєї роботи. Зауважу, що в цій країні відчутне зростання рівня життя почалося саме тоді, коли почала збільшуватися кількість жінок в органах влади усіх рівнів. Зараз їх там 40%, і вони вважають, що це мало, потрібно 50 на 50.

Шведи всіляко підвищують мотивацію жінок іти в політику. Вони вірять, що жінки в політиці – це більша увага соціальному захисту людей, зменшення корупції, більш демократичні процеси в суспільстві. А ось починали вони просто з кількісних показників. Це вже потім кількість переросла в якість. Думаю, що ми теж маємо йти саме цим шляхом.

– Доживемо до цього?

– Не беруся прогнозувати. Бо в нас із цим дуже непросто. На жінку звалено стільки обов’язків, що далеко не кожна готова йти ще й у політику, у місцеву владу, у громадську роботу. У Швеції жінка може працювати, а чоловік бути, наприклад, у декретній відпустці. Там це нормально. Приклад моєї знайомої жінки – мера одного з міст Швеції. Коли ця пані вирішила балотуватися в мери, чоловік підтримав її, і після її перемоги на виборах звільнився з роботи і почав займатися дітьми і домашним господарством. А потім став фермером, обравши сезонний вид діяльності. І дружина брала відпустку саме тоді, коли він був прив’язаний до своє роботи. І діти їхні не страждала від відсутності уваги. Чи багатьом людям у нас вистачить для цього сміливості, взаємоповаги, готовності щось змінювати в житті? Час покаже. Але зміни все ж починаються. І нам потрібно багато терпіння, працелюбства, уміння цінувати людські риси і професійність.

Я вважаю, що створення в Україні Комітету жіночої демократичної мережі «Жіночий вибір» є важливою передумовою для розвитку суспільства рівних можливостей. Досвід Швеції та США говорить про те, що українським містам потрібні сильні жінки!

 

Ганна Давиденко