Відбувся Вінницький обласний форум працівників освіти та науки

13 жовтня 2016 року відбувся Вінницький обласний форум працівників освіти та науки, організатором якого виступила громадська організація «Соціальна перспектива». У Форумі взяли участь більше 300 учасників, не зважаючи на сніг.

Метою Форуму було показати «різну» освіту (формальну, у т.ч. інклюзію, інформальну, неформальну; школу, профтехосвіту, вищі навчальні заклади); продемонструвати, що оСВІТяни можуть стати таким очікуваним СВІТлом наприкінці тунелю українських негараздів.

Я переконана, що освітяни повинні бути прикладом об’єднання та співпраці заради спільної освітньої мети, прикладом того, що не лише бачимо проблеми в суспільстві, а й пропонуємо шляхи їхнього розв’язання.

Це зібрання однодумців, ініціативних, небайдужих до проблемних питань освіти.

Будучи модератором Форуму, я хотіла, щоб він не носив формальний характер, і в результаті конструктивної дискусії ми виробили дієві шляхи розв’язання болючих освітянських проблем.

Можливо, не всім вистачило часу, щоб висловитись (на те були об’єктивні причини, передусім обмеження часу!), але це означає одне – такі зібрання треба проводити частіше! Нам є про що поговорити. Головне, щоб розмова була конструктивною і завершувалась результатом.

Саме за конструктив хочу подякувати усім учасникам Форуму, особливо – Олексію Рябчину, який зобов’язався донести усе почуте до Верховної Ради України, щоб під час голосування за державний бюджет проблеми освітян та науковців були почуті, а потреби – враховані. Саме про це він написав на своїй сторінці у соціальній мережі, коли ділився враженнями про Форум: «…Освітяни дуже занепокоєні й стурбовані перспективами фінансування галузі на наступний рік – у проекті бюджету вже зараз закладено суми, які значно менші за існуючі потреби. Це особливо непокоїть у контексті дивної реалізації децентралізації, коли на місцеві бюджети покладається зобов’язань набагато більше, ніж виділяється коштів на їх виконання.

Найбільше враження на всіх присутніх справила історія школи для сліпих, яку зараз намагаються силоміць закрити, – вчителів змушують писати заяви про звільнення за власним бажанням. Наразі альтернативи цій школі немає, тож учні із проблемами зору залишаться взагалі без можливості навчатись.

… Втім, були й виступи, сповнені оптимізму, – освітяни налаштовані боротись за своє майбутнє попри всі перепони, які ставить держава. Це вкотре переконує в тому, що саме представники освіти та науки є передовою рушійною силою в суспільстві – силою, яка ніколи не здається».